Сифонна клізма: показання та протипоказання, техніка виконання

Сифонна клізма: показання та протипоказання, техніка виконання

У статті буде розглянуто, як здійснюється постановка сифонної клізми. Очищення організму людини не завжди відбувається самостійно. Бувають ситуації, коли потрібне медичне втручання. Бувають різні типи клізм, які медики рекомендують використовувати тільки в лікувальних цілях. Найбільш відомі серед них: масляна, гіпертонічна, очисна, лікарська та сифонна. Остання існує для здійснення повного очищення кишківника від газів, калових мас і різних токсичних речовин, непереварених залишків їжі, які потрапили в організм під час прийому їжі.

Специфіка даної процедури

Сифонна клізма є застарілою і найбільш травматичною з усіх існуючих методів кишкового очищення. Однак вона все одно ефективніша за прості очисні процедури, особливо при тривалій непрохідності кишківника. Така клізма завжди робиться в медичному закладі, застосовується при недостатній ефективності прийому слабких препаратів і очисних клізм.

Подібний тип клізми проводиться за лікарським призначенням. Перед цим обов 'язково опитують і оглядають пацієнта. Сифонну клізму роблять тільки, дотримуючись чіткого алгоритму дій, оскільки така процедура викликає ускладнення. Необхідно випорожнити при такому промиванні всю зону товстого кишечника. Завдяки сифонній клізмі введення і виведення води забезпечується за допомогою природних сил пацієнта.

Процедура дозволяє очистити лише нижній відділ товстого кишечника, рідина нагнітається і виводиться примусово. Для очищення знадобиться кількість води, що дорівнює двом літрам.

Випадки застосування цього виду клізми

Призначаються сифонні клізми для лікування різних типів отруєнь, при механічній і динамічній непрохідності кишківника (у першій ситуації підготовка перед операцією), при неефективному очищенні клізм, інтоксикації їжею при порушенні речового обміну. Вони застосовуються для аналізу та діагностики кишкової непрохідності. Використовувати виріб при підозрі на судинну емболію брижийки або тромбоз ні в якому разі не дозволяється.

Показання та протипоказання фахівців для даної процедури

Сифонна клізма показання має такі:

  • Неефективність проведення очисної клізми.
  • Виражений метеоризм.
  • Повна відсутність слизового, калового, гнійного вмісту і токсинів у кишечнику.
  • Підготовчі дії до хірургічної маніпуляції на кишківнику.
  • Можлива непрохідність органу.

Протипоказання у сифонної клізми також існують.

Не призначають її в таких випадках:

  • Новоутворення прямої кишки злоякісного характеру.
  • Гострий процес запалення кишечника.
  • Шлункові та кишкові кровотечі.
  • Період реабілітації після хірургічного втручання в органи черевної порожнини.
  • Невідомі за походженням болі в животі.

Підготовка до процедури клізмування

Виконання сифонної клізми, як правило, передбачає попередню підготовку всіх потрібних інструментів: зонд шлунковий простерилізований, що з 'єднується з гумовою трубкою за допомогою скляної; лоток; вазелін; 1,5-літрова воронка; медичні рукавички; порожній таз або відро; клеєнчастий фартук; дволітровий ківш; клеєнка; розчин для промивання (приблизно 10 літрів).

Щоб провести промивання кишечника, потрібно 10-12 літрів теплої води, одному пацієнту при цьому буде достатньо трьох промивань по два літри, іншому ж не вистачить чотирьох процедур по три літри. Щоб провести процедуру, користуються водою, нагрітою до стандартної температури тіла. Ще потрібна катетерна трубка (довжина 1 метр) і наконечник, а також чаша для виливання вмісту кишечника.

При цьому пацієнта кладуть на тверду кушетку на лівий бік. Під область тазу потрібно підкласти заздалегідь пелюшку, яка допоможе уникнути протікання вмісту кишківника.

Чи можна проводити дану процедуру в домашніх умовах?

Категорично забороняється проводити процедуру з сифонною клізмою самостійно, такі маніпуляції в недосвідчених руках можуть стати небезпечними для людини. Хоча всі необхідні інструменти і можна придбати в будь-якій аптеці, таке клізмування повинен проводити виключно фахівець.

У пацієнтів в результаті поліпшується зовнішній вигляд, так як подібне глибоке очищення прекрасно впливає на покриви шкіри, позбавляє від токсичних скупчень, набряків і акне.

Техніка сифонної клізми

Для того щоб процедура була проведена без ускладнень, потрібно дотримуватися чіткої послідовності дій.

Починається процес здійснення сіфонного клізмування з введення необхідної кількості води в задній прохід, для чого вводять в анус наконечник, змащений вазеліном, а потім в чашу, яка повідомляється з ним, заливають потрібний обсяг рідини до літра.

Після цього пристрій піднімається не вище метра над людиною, вода при цьому почне йти. Як тільки чаша спорожніє повністю, потрібно опустити її нижче тазу хворого. Ємність при цьому почне наповнюватися вмістом кишківника (калом, камінням тощо). Якщо ємність буде повною, слід вилити весь вміст у відро. Потім у кишечник заливають воду знову, а потім зливають.

Процедура, описана вище, повинна бути повторена від 7 до 15 разів. Точна частота таких повторень залежить від особливостей організму і показань.

Коли остання чаша з водою буде спустошена, необхідно помістити у відро відвідну трубку, завдяки чому кишечник буде очищений від води і залишків калових мас.

При традиційній клізмі рідина проникає в канал кишечника під тиском, витікає при простому кишковому випорожненні. Вода при сифонному клізмуванні не витікає під час випорожнення, витісняючись негативним тиском, що створюється в системі кишківника.

Що потрібно врахувати при даній процедурі?

Коли промивання завершується, дуже важливо, щоб у кишковій порожнині не залишилося води, оскільки вона здатна всмоктатися в слизову і викликати водно-електролітний дисбаланс або інтоксикацію. Тому потрібно в обов 'язковому порядку врахувати, скільки було залито води, а скільки вийшло.

У процесі сифонної клізми важливо стежити за самопочуттям пацієнта. Якщо стан погіршується, необхідно негайно припинити процедуру. Крім того, зупинити сифонне промивання слід при появі самих незначних симптомів домішок крові у водах, що виділяються, якщо відсутня ефективність або виникає болісний неприємний дискомфорт в зоні живота.

Сифонне клізмування дуже небезпечне, тому таку процедуру може проводити виключно лікар.

Ускладнення після сифонної клізми

Для оцінки всієї серйозності даної процедури потрібно ознайомитися з можливими ускладненнями. Сифонні клізми особливо небезпечні тим, що рідина, яка застосовується для промивання, може всмоктатися в стінки кишечника. Тоді кількість циркулюючої крові раптово підвищиться, що загрожує розвитком гіпертонії, гіперотечності і порушень діяльності всіх внутрішньоорганічних структур.

Людський кишечник в нормі не здатний адекватно сприймати зовнішній вплив, тому будь-яка клізма негативно впливає на нього. Після закінчення сифонного клізмованого навантаження може виникнути кровотеча або прободіння кишечника. Та й сама процедура дуже неприємна для хворого, вона супроводжується досить неприємними відчуттями.

Зараз використання сифонної клізми можливе лише у виняткових ситуаціях, після проведення такої процедури пацієнти про неї відгукуються негативно. Проблема при цьому полягає не в дієвості сифонного кишкового промивання, а в самій процедурі і відчуттях, які з нею пов 'язані.

Процедура в цілому досить ефективна, проте є багато негативних ефектів під час її проведення, що, в свою чергу, викликає негативне ставлення до неї у пацієнтів, і як наслідок, таку клізму роблять дуже рідко. Слід завжди пам 'ятати про те, що хоч техніка виконання сифонної клізми не дуже складна, але проводити цю процедуру повинен тільки кваліфікований фахівець.