Як довести, що ми живемо не в матриці?

Як довести, що ми живемо не в матриці?

Після виходу на широкий екран фільму «Матриця» і його продовжень, багато людей замислилися: а дійсно, чи не живемо ми усі в матриці? Як же довести, що це дійсно не так?


Основним доказом того, що ми усі живемо не в матриці, являється той факт, що про світ, в якому ми живемо можна зібрати нескінченний об'єм даних(як це зробити обговоримо трохи нижче), тобто цей світ реальний.

Адже дійсно, якби ми жили в матриці, то властивості цієї матриці, тобто віртуального світу в який ми були б занурені, мали б бути записані на деякий носій, який був би очевидно кінцевим в тому другом уявному «реальному світі». Інакше на створення такого носія «пішов» би весь той світ, а це тотожно тому, що просто ми в нім і жили б, раз він увесь створений для нас, тобто знову-таки, живемо ми не в матриці.

Тепер повернемося до питання про те, де ж узяти нескінченний об'єм даних про наш світ. Тут звичайно відразу на думку спадає, що мол так багато ще непізнаного, і чим більше ми пізнаємо, тим більше виявляється ще належить пізнати. Це правда, але нескінченна кількість інформації про наш світ можна знайти і в набагато звичніших «речах». Це числа «Пі» і «Експонент». Як відомо ці числа відбивають властивості нашого світу і при цьому є ірраціональними, тобто у них нескінченні багато знаків після коми, які ніяк не впорядковані і не повторюються ні по якому алгоритму, а значить запис їх «точного» значення містить в собі нескінченність інформації.

Тому вже тільки ці два числа показують нам, що щоб записати властивості нашого світу треба мати нескінченний носій інформації, а якщо додати туди усі інші властивості усіх об'єктів і явищ що спостерігаються у цьому світі, то вже точно менше ніж нескінченністю байтів не обійтися.

Доречно зауважити, числа «Пі» і «Експонент», назвемо це так, «об'єктивно» ірраціональні, тобто не важливо в якій системі числення ми працюємо, і які одиниці виміру фізичних величин використовуємо, у будь-якій з них ці числа залишаться ірраціональними(на відміну, наприклад від швидкості світла, постійної Планка, елементарного заряду, гравітаційної і інших подібних постійних, для яких завжди можна придумати таку систему виміру одиниць, в яких вони будуть цілими числами).

По відношенню до такого доказу того, що ми живемо не в матриці, можна зробити два логічні(на перший погляд) зауваження: по-перше, що заважає змоделювати наш світ за допомогою суперкомп'ютера використовуючи лише наближені значення констант «Пі» і «Експонент», наприклад, з точністю до мільйона знаків після коми, це не зажадало б багато пам'яті? Вдається ж людям якось моделювати цілі світи в комп'ютерних іграх використовуючи деякі алгоритми. А по-друге, адже люди ж знають спосіб, по якому можна розраховувати усі нові і нові знаки після коми в цих константах до безкінечності, тобто і суперкомп'ютер напевно міг би робити також. Ми не можемо написати відразу усе число «Пі», але можемо написати його з точністю до будь-якої конкретної кількості знаків після коми.


Відповіддю на обидва ці заперечення буде одне і те ж твердження: «Річ у тому, що в природі об'єктивно, і незалежно від волі і взагалі існування людини, і від того, що людина може зробити, а чого не може, існують реальні об'єкти і відбуваються реальні процеси, які окрім іншого, характеризуються цими »об'єктивно« ірраціональними числами». Це означає, що по факту, існували, існують і існуватимуть процеси і об'єкти, що мають ті або інші властивості, які засновані на «вже готових» числах «Пі» і «Експонент» в усій повноті ірраціональності цих чисел, тобто такі процеси, які «враховують» усі знаки після коми в цих числах, усю нескінченність цих знаків, а якби хоч би один з цих знаків був би в цих числах іншим, то це був би інший світ, з інший законом природа.

Те, що числа «Пі» і «Експонент» можна розрахувати з будь-якою точністю вже в процесі моделювання природу не влаштовує, точніше їй на цей факт «наплювати», адже вона нічого не розраховує, вона існує, і лише характеризується цими числами. Це тому, хто захотів би змоделювати наш світ знадобилися б ці числа, і якби він хотів повноцінно його змоделювати, то йому були б потрібні точні і готові значення чисел «Пі» і «Експонент», які для запису вимагають нескінченність інформації. Але ще раз, аргумент полягає не в цьому, незалежно від того, що ми або хтось здавалося б можемо змоделювати світ схожий на наш використовуючи якісь методи і наближені(чи що розраховуються в процесі) значення, наш світ вже містить в собі нескінченність інформації, якою характеризуються багато процесів що протікають в нім, оскільки серед інших чисел їх, що характеризують, є «об'єктивно» ірраціональні.