Яким буває лід на Байкалі?

Яким буває лід на Байкалі?

Учені вважають, що це найбільше прісноводе і найглибше озеро на Землі утворилося приблизно 20 − 30 мільйонів років назад. Сталося це, звичайно ж, не миттєво, а поступово. Точних даних про процес утворення озера немає. Є лише припущення.


Озеро унікально не лише своєю дивовижно прозорою водою, але і тим, що в холодну пору року вона замерзає з утворенням незвичайних форм льоду. Деякі його форми зустрічаються тільки на Байкалі.

Думаю, є резон розповісти про крижані чудеса на озері Байкал. Серед них є такі, які наука доки не в змозі пояснити.

В розпал лютої зими при лютих морозах дуже товстий байкальський лід несподівано починає тріскатися. В повітрі лунає гуркіт, схожий на гарматний постріл або гуркіт грому, і на абсолютно гладкій поверхні прозорого льоду нестримно утворюються широкі і довгі тріщини. Місцеве населення називає їх "становими". Довжина тріщин може досягати 20 і більше кілометрів, ширина — два-три метри.

Передбачається, що утворення "станових тріщин" пов'язане з багатьма чинниками — сейсмічними(на Байкалі спостерігаються часті землетруси різної сили), кліматичними(люті морози), великою вагою льоду(товщина до метра) і його кристальною чистотою(що полегшує розрив при стискуванні). Але усе це — лише припущення на той рахунок, як з'являються тріщини.

До унікальних явищ відносять і так звані "сопки". Особливість тут в тому, що в процесі льодоставу при вітряній погоді холодна вода доганяється на берег високими валами, деяка їх частина викидається на сушу далеко від берегової кромки, замерзає у вигляді конуса. Але замерзає не відразу, а поступово. У результаті вітер продовжує "давити" на конус, утворюючи в нім велику увігнуту усередину западину. Висота конуса збільшується, вода намерзає льодом новими шарами.

Врешті-решт, з'являються свого роду крижані хребти. Вони з'єднуються один з одним на кілометри уздовж берега, якщо він пологий і відносно вільний від скель. Якщо вільного місця на березі мало, то водні вали, що накочуються, утворюють "крижані гроти". Висота їх різна — від невеликих(біля півметра) до дуже високих(до трьох метрів).

В період замерзання озера трапляються шторми. Вода сильним вітром випліскується тоді на скелі і утворює химерні прозорі "набризги", надаючи скелям дуже красивому вигляду. Учені вважають, що цей процес теж слід віднести до одного з чудес озера, яке не зовсім зрозуміло. Тут річ у тому, що за законами фізики вода повинна "скотитися" із скель, не встигнувши стати льодом. Але на мокрому камені утворюється спочатку тонка крижана кірка. Хвилі повинні її розбити і знести. Проте кірка збільшується і далі утворюється товстий "набризг", який розтане тільки навесні. Да і то далеко не відразу.

Дуже цікавий і незвичайний на Байкалі процес утворення так званого "колобовника" — обкатаних хвилями шматків льоду. Процес схожий на того, коли хвилі створюють гальку. Різниця лише в часі — галька обкатаної стає за тисячі і мільйони років, а "колобовник" з льоду утворюється за декілька днів.

На Байкалі є назви форм льоду, сенс яких відразу не зрозуміти. Скажімо, "шуга" — маленькі "голки" з тонкого льоду. Іноді "шуга" може утворити навіть перешкоди для човнів, намерзаючи знизу дна і обважнюючи судно. "Шерех" — крупинчастий лід. Якщо зачерпнути воду з таким льодом і вилити на темний похилий предмет, то залишаться численні прозорі "крупинки". Порівняти їх можна з дуже дрібним градом.

При появі на озері в льоду великих тріщин утворюються по краях тороси. Процес їх освіти доки теж не зовсім ясний. У висоту ж тороси на Байкалі досягають 10 і більше метрів.

У загальних рисах особливості утворення на озері химерних форм льоду наука пояснює тим, що лід тут надзвичайно прозорий і легко пропускає сонячне світло, при цьому дещо як би "нагрівається". У темний же час доби температура сильно падає, відбувається різке стискування льоду. Але це лише частково пояснює появу тріщин. З іншими ж крижаними загадками Байкалу науці розбиратися і розбиратися.