Новий рік. Яке блюдо зможе зробити святковий стіл таким, що запам'ятовується?

Новий рік. Яке блюдо зможе зробити святковий стіл таким, що запам'ятовується?

Зазвичай думок в голові у наших жінок. Багато. Дуже багато! І якщо їм від того — хоч якась користь, нам, мужикам, — одна суцільна шкода. "Чий це тапок ось тут? Прямо посеред кімнати! І як довго кран у ванні крапати буде"?


Все, повний амбец спокійного і розміреного життя. На горизонті, тут і до метеорологів не ходи, промальовувався ураган генерального прибирання. Не інакше, скоро гості підгребуть.

Гості! Та як же це я? Остання декада грудня. Новий рік на носі! За стіл ось-ось сідати. А тому окрім іншого в голові у наших жінок ще і купа передсвяткових питань типу: "Що усім(і собі у тому числі!) подарувати? У чому зустрічати? Чого б такого на святковий стіл поставити"?

І якщо перше питання — суто індивідуальне, а в другий втручатися — ни-ко-му не раджу, то з останнім. З останнім — є варіанти!

Гарячіше, а тому центральне блюдо святкового столу, воно адже не лише смачним повинно бути. Але ще — оригінальним, таким, що запам'ятовується. Застілля-то — не просто так. А із приводу. Та ще якому приводу! Так нехай воно запам'ятається! І надовго. Щоб потім ваші гості своїм онукам розповідали:


 — А якось пам'ятаю. Ні, твоя бабуся такого не готувала. І мама — теж. Може, дружина сподобиться? Так повторити хотілося б!

Але оригінальність оригінальності — розбрат. Фаршировану щуку я б не порекомендував готувати до новорічного столу. Складне це блюдо і трудомістке. І якщо на нім сконцентруватися. Те салати — коли? А який новорічний стіл без олів'є? Чи оселедці під шубою?

Ні, фарширована щука — не годиться. Тут інше потрібне. Смачне, оригінальне, таке, що запам'ятовується, але просте блюдо. Коротке і містке, як постріл. Риба з луком у вершково-гірчичній заливці.

Риба? І вершки?!

Ну, так. Риба і вершки. І нічого дивного, між іншим. Традиційне поєднання риби і молочних продуктів — одна з характерних рис фінської національної кухні. А від Карелії до Фінляндії. Півдня шляхи. Приблизно стільки ж — на митниці. І — зустрічай нас Суомі-красуня! Правда, рецепт цей до мене не з Фінляндії, а з Угорщини прилетів. Але ж і фінни, і угри. Вони ж — в одній сім'ї. Загалом, як на мій погляд, по родоводу блюда — досить. Ми ж не наречену сватаємо! Ми його — їсти будемо!

А для того, щоб з'їсти, рибу ще і приготувати потрібно. Хоча щодо цього — можна не турбуватися. За своєю технологією блюдо настільки просте, що приготувати його можна, практично не виходячи з-за святкового столу. Головне, щоб у нас під рукою було наступне:

форель(сьомга, лосось або інший варіант благородної червоної риби — стіл-то святковий!) кілограма на півтора;


  • 0,4−0,5 л(дві склянки) нежирних(10%) вершків;
  • 4 середніх цибулини;
  • 100−150 г твердого сиру;
  • 2−3 чайних ложки гірчиці;
  • сіль, чорний мелений перець — за смаком.

Насамперед чистимо, патраємо рибу. Відділяємо від тушки голову, а філе — від хребтини. Видаляємо зябра і відкладаємо голову разом з хребтом в сторононьку. Конкретно зараз вони нам не потрібні. Але ось коли справа дійде до юшки. І перше, і друге дуже навіть згодиться! Але юшка — це як-небудь потім, а зараз — не відволікаємося.

Якщо усі заготівлі ми робимо за якийсь час до того, як включимо духовку, філе можна трохи присолити. Хоча це — не обов'язково.

Як тільки з обробленням риби закінчили, настала черга лука. Чистимо його і дрібно шаткуємо. Дрібно, це коли півкільця, що вийшли в результаті поперечного шаткування, ми ще і повдоль ріжемо на 4 − 5 частин.

Все. Підготовчий етап завершений. Можна разом з гостями сідати за стіл і. Святкувати!

А десь за годинку до того урочистого моменту, коли на підмогу вже порядком поріділим рядам салатів і холодних закусок повинно підійти гарячіше, вибачившись перед гостями, на декілька хвилин переміщаєтеся на кухню.

Насамперед насипаємо на дно дека трохи лука. Вже на нього укладаємо філе. Шкіркою вниз. Валетом. Валетом — це коли голову(чи те, що було у філе ближче до неї) однієї половинки тушки — до хвоста інший. І навпаки. Якщо тушка не влізає в деко повністю — нічого страшного. Відрізуємо хвостову частину так, щоб що залишилося після відрізання влізло. А сам хвостик пристроюємо або на вільному від філе містечку дека, або там, де його товщина — поменше. При цьому перший шар філе від другого(якщо раптом така ситуація виникне) бажано відокремити тонким шаром шинкованої цибулі. А що усім, що залишилося від нього після цього посипати філе згори. І залити вершково-гірчичною заливкою. Для її приготування щедру чайну ложку гірчиці розводимо, поступово додаючи до неї зливання, присолюємо, перчимо.

Заливку краще готувати у декілька етапів. Приготували склянку(0,2 л), вилили її в деко. Після чого прикинули — скільки ще знадобиться заливки, щоб вона повністю покрила укладений згори філе лук. Ще склянка? Півтора? Чи можна буде обмежитися половиною від стандартної склянкової місткості?

А як закрили заливкою лук, деко — в духовку, заздалегідь розігріту до 250 градусів. І нехай він там коштує. Хвилин 20. А вам на цей час можна повернутися до гостей. Чи зайнятися гарніром. Наприклад, відвареною картоплею. Картопля, та до рибки. Що може бути краще?


Чи такий варіант — картоплю заздалегідь почистити. Нехай коштує, чекає своєї зоряної години.

Загалом, поставили деко в духовку, у вас є двадцять хвилин. А чим їх зайняти, щоб потім не було тяжко боляче, кожен для себе сам вирішує. Можна, наприклад, сир на великій терці потерти. І як термін підійде, деко з духовки дістали. Посипали сир згори і назад усі поставили. Тільки температурний режим можна вже перевести градусів на 150. І час другого етапу — трохи менше. Хвилин 15.

А картопля на плиті — вже кипить. Ви зелень з холодильника дістали. Помили. Порубали меленько. І знову — до гостей. А як тільки вони принюхуватися і хвилюватися почнуть. Вірний знак! Прийшов час на кухню повертатися.

Деко дістали з духовки. Те, що усередині нього, порізали на порційні шматочки. Воду з каструльки злили, картоплю розклали по тарілках. Картопля і риба. Ну, що може бути. Зелень! Зелень забули. Ось, тепер, напевно, і все. Можна гарячіше на стіл подавати. Час. А то гості перехвилювалися вже все.