Не люблю забиратися

Не люблю забиратися

Я не люблю забиратися, терпіти не можу повзати на колінах по квартирі з мокрою ганчіркою в руках, заглядаючи в усі кути і, з маніакальною завзятістю, намагаючись вигребти звідти жмені пилу, заграні собакою капці і кісточки, кимось невзначай закинуті за диван цукеркові обгортки


А чому, власне, тільки бахіли? З похмурою рішучістю відкидаю ганчірку, хапаю рекламний каталог у пошуках відповідних моделей домашнього одягу з подовженими рукавами a 'la змирлива сорочка. "А щоб фантики за спинку дивана не запихали!" - мстиво думаю я. Гортаю яскраві сторінки далі: хм-хм, а піжамка-то ця нічого... дуже навіть нічого! А милому моєму ось ці шкарпетки з Вінні Пухом точно сподобалися б! І в комплект до його новенької білизняшки....


Стоп! Не відволікатися!

Я ж шукаю... так, а що я шукаю? Замислююся на мить і миготить раптом якийсь смутний спогад. Щось таке мені хтось недавно розповідав... А, згадала! Це Галка, моя подружка, яка мікросхеми на заводі електроніки збирає, розповідала, що вони, перш ніж в цех увійти, в спецкостюм переодягаються, волосся ховають під шапочкою і ще в якійсь камері ультрофіолетом або ще чим опромінюються. Для стерильності. Хм... Треба буде у Галки дізнатися, чи поміститься ця камера до мене в передпокій.

Починаю мрійливо будувати плани: скоро мій день народження. Запрошу Звездинських, Кумпольських, мої батьки прийдуть, звичайно. Тітонька благовірного примчиться, якщо в двері протиснеться. А, може, і з роботи хто загляне. Загалом, чоловік десять-п 'ятнадцять набереться.

 Уява малює картину: у центрі кімнати стіл, втомлений всілякими закусками... Ой, а посуд потім хто мити буде? Може, одноразову? А що там у мене на рахунку, цікаво, на посудомийну машину вистачить? Ні? А закуски коли готувати, якщо на роботі звіти пора здавати, а я і так майже ночую там? Хто, цікаво знати? Ааа, кулінарія? Ну так, спробуй моїх гостей котлетами з магазину пригостити! Хоча, постій-но, відбивні вже відбиті, капуста вже нарізана, курячі крильця замариновані - скільки часу економиться! Ідея! Так і зроблю! А торт попрошу маму на день народження мені подарувати! Ура!

Стоп! Не відволікатися!

Я ж підлогу мою, але не люблю забиратися... Де ганчірка? Де моя ганчірка?! Може, на кухні? На кухні???!!! Там же бульйон кипить! Кипить? Та вже викіпів наполовину, чорт забирай! Добре, що бульйонні кубики купила, так, акуратно, тепер овочі... ну ось, тепер краще. Нехай ще трохи повариться, ая поки підлогу в кімнаті будинку.


Телефон! Може, не брати? Напевно він дзвонить. Сказати, що сьогоднішній похід у кіно скасовується, шеф роботи підкинув, він мене любить, цілує, але сьогодні ніяк. Можливо наступного тижня. А телефон все дзвонить! А раптом це щось важливе? Підніму-но я трубку.
- Алло! Так, любий. Так, я все розумію. Так, може бути наступного тижня. Я теж тебе. Бувай.

Я ж казала! Хоча, може це і на краще - квартиру доубираю по-людськи. А то вже другу годину підлогу вимити не можу то одне, то інше. І ще шафки на кухні переберу. Давно збиралася. І глажки теж накопичилося...

  Чорт забирай, ніготь зламала! Правду кажуть, що найкращий засіб зберегти красу рук - це робити домашню роботу руками чоловіка! Ох, щось я втомилася. Піду хвилинку посижу, чайку поп 'ю. Та й з собакою пора погуляти. Ой, а через годину фільм хороший починається. Ось тільки подивлюся, а потім ррраз - і все закінчу. А може, ну їх, ці шафки, не люблю забиратися!