Як відучити дитину спати з батьками?

Спільний сон для малюка і мами - відмінний спосіб відпочити вночі без постійних капризів. Але коли крихітка підростає, приходить час відселяти його у своє ліжечко. Як це правильно зробити?

Чому дитина не хоче спати один?

Під час нічного сну дитина часто прокидається, щоб поїсти. І якщо він знаходиться на грудному вигодовуванні, мамі дуже просто погодувати крихітку. Якщо ж дитина знаходиться на штучному вигодовуванні, то тілесний контакт з мамою відбувається рідше. Адже тілесний контакт з малюком дуже важливий. Тому і в цьому випадку бажано вибрати спільний сон.

У своєму ліжечку малюкові самотньо, страшно, він може часто прокидатися. А якщо дитина спить з матір'ю, він спокійно почуває себе, сон стає повноцінним. Тобто, спільний сон - це добре, але до певного часу. Після закінчення грудного вигодовування або років з 2-3 вже можна відселяти дитину.

На жаль, не завжди дитина на це згодна. Чому малюк не хоче міняти звичний спосіб життя? Ось декілька причин:

• дитина боїться темряви або казкових чудовиськ - а з мамою йому не страшно;
• малюк звик спати з батьками - якщо йому вже більше трьох років, то відучити дитину буде важчий;
• бажання близькості з мамою - якщо мама працює або дитина відвідує дитячий сад, то часу, який мама проводить з малюком дуже мало. Спільний сон - спосіб надолужити прогаяне;
• недотримання правил підготовки до сну - шумні ігри, яскраві враження, різний час відходу до сну.

Тобто, спочатку потрібно з'ясувати, чому малюк не хоче спати окремо. А потім вже діяти.

Як відселити дитину у своє ліжко?

Краще всього починати цей процес в період 2-3 років. Різко відселяти дитину не можна, це може викликати стрес. Крім того, якщо планується переїзд або знайомство з дитячим садом(тобто, певні зміни), краще відкласти процес відселення.

Ось декілька порад, які допоможуть дитині легко переселитися до своєї кімнати або окремого ліжка :

• влаштувати святковий переїзд - вибрати красиве ліжко, спеціальні іграшки для сну, нова постільна білизна. Причому, дитина повинна брати активну участь у виборі;
• створювати комфортні умови для сну - приміщення постійно провітрювати, підтримувати необхідну вологість;
• обов'язково дотримуватися традицій перед сном - наприклад, прийняти ванну, прочитати книгу, посекретничати з мамою. Це допоможе налаштуватися на сон і звикнути до певного розпорядку;
• укладати дитину в один і той же час - не можна сьогодні відправляти дитину спати о 9 годині вечора, а завтра - в 11. Так малюк не зможе налаштуватися на сон і звикнути до режиму дня;
• завжди приходити до малюка, якщо він зве, але дізнавшись, що він хоче, поговоривши з ним, треба знову піти;
• вдень більше часу проводити з дитиною - якщо ж це неможливо, треба дуже цікаво і якісно провести разом хоч би годину увечері. Адже якщо дитині бракує батьківської уваги, то проблеми будуть не лише з відселенням у власне ліжко, але і з поведінкою;
• заздалегідь налаштовувати малюка на те, що йому буде дуже добре в новому ліжечку або кімнаті - це допоможе дитині зберегти позитивний настрій;
• якщо крихітка боїться - можна залишати невеликий нічник, заздалегідь перевіряти усі темні кути на предмет знаходження страшних монстрів, знайти м'які іграшки, які захищатимуть і охоронятимуть малюка(наприклад, великого пухнастого собаку);
• впродовж дня дитина має бути дуже активна - рухливі ігри, довгі прогулянки допоможуть малюкові втомитися, тобто засне він швидше.

Треба мати на увазі, що процес проходитиме поступово. Дитина спочатку може часто прибігати вночі або уранці у батьківське ліжко. Треба бути терплячим і не лаяти малюка. А ще варто мати на увазі, що малюк має бути здоровим під час подібного переселення, інакше процес затягнеться.

Помилки батьків

Прагнучи прискорити процес, батьки можуть здійснювати помилки. І вони, звичайно, загальмують процес відселення малюка.

Ось основні помилки батьків:

• відразу залишати малюка одного в новому ліжку або кімнаті - в перші тижні слід посидіти з ним поруч, співати колискові пісні, тримати за руку;
• лаяти дитину, якщо він приходить вночі до батьків - потрібно знову і знову відводити дитину в його ліжко і укладати, а не кричати і злитися;
• вимикати світло і закривати двері до кімнати дитини - якщо крихітка боїться, не можна залишати його наодинці із страхами;
• йти на поводі і при будь-яких капризах відразу дозволяти дитині знову спати з батьками - треба бути упевненим у своїх рішеннях, поступово, але твердо привчити малюка до того, що спати він буде окремо у будь-якому випадку.

Малюк повинен відчувати любов батьків завжди. Але це не означає, що треба йти на поводі будь-яких бажань дитини. Варто діяти і в інтересах дитини, і себе не забувати. А проявляти любов до малюка можна не лише при спільному сні, але і спілкуванні, спільних іграх, турботі.